2
A certain level of secrecy in matters of national security is important for every country, but excessive secrecy can contribute to the spread of corruption and abuse of power. Do you think it is necessary to provide more access to information in the field of defense, and if so, how do you propose to do so?
З України в 2014 році втекли носії таємниці першої величини: від Президента і керівництва РНБО до міністра оборони та керівників СБУ, МВС тощо. Фактично, станом на 2014 рік державна таємниця як така перестала існувати.
Тому увесь наявний системний сервіс державної таємниці слід змінити, передусім, стилістично, коли найбільшою таємницею мають стати оперативно-динамічні та ситуаційно-гібридизовані (мілітарно-цивільні ресурси) функціональні композиції та дизайн координаційно-логістичних дій версійного характеру при різних рівнях делегування рішень.
Найбільшою таємницею мають бути не цифрові виміри ресурсів чи статуси персон, а варіативні можливості персонально-професійних якостей, масштабування симбіозів підрозділів та фахівців цивільно-мілітарного креативного характеру.
Звісно, рівень доступу до секретних відомостей у сфері національної безпеки повинен мати відповідну посадову градацію і високу захищеність. Це безперечно. І ця тема не має бути предметом політичних спекуляцій.
Однак предметом детального вивчення має бути перелік відомостей, які становлять державну таємницю. А предметом професійних дискусій – режим секретності, рівень допуску посадових осіб, створення системи унеможливлення витоку цієї інформації тощо.
Безперечно, ці питання вже визначені у відповідних законах та нормативно-правових документах. Однак я вважаю, що сучасний розвиток усіх сфер нашої життєдіяльності активно впливає і на проблематику національної безпеки. Щороку, якщо не щомісяця надбанням суспільства стають нові технології і, відповідно, нові знання, причому нерідко такі технологічні рішення потужно впливають на автоматичне розсекречення певних відомостей.
Тому я є прихильником ідеї формування політики щодо засекречення відомостей з проблематики національної безпеки, які становлять інтерес для спецслужб інших країн на принципово відмінних від нинішніх установчих позиціях. А саме: до категорії державної таємниці мають відноситися не стільки дані (кількість, чисельність, тенденції тощо), скільки ідеї, технологічні рішення, перспективи, наукові розробки фундаментального рівня та прикладного як похідні від цього... Тобто, необхідно дивитися на цю проблематику, передусім, з інноваційної позиції.
Щодо зняття зайвої засекреченності зі структур безпекового сектору (як елемента боротьби з корупцією), то, насамперед, я б домігся максимально повного розпису бюджету, в якому має прописуватися кожна позиція витрат. До цього ж – онлайн доступ до всієї відритої частини бюджету з можливістю відслідкувати рух коштів, переліком організацій, які отримували гроші за результатом тендерних перемог тощо. Тобто, кожна гривня, умовно кажучи, має "висвітлюватися" в цьому бюджеті від початкового етапу (надходження до відомства із держбюджету) до кінцевого (показу місця витрати).
Таємниця в радянському вимірі розуміння має відійти в минуле. Вона має набути якості технологічної таймінгової таємниці блокчейн-рівня, тобто унікальної можливості версій-схем логістичного забезпечення.
Вважаю необхідним відійти від бажання повернутися до політики мілітаризації як мети у боротьбі з агресором, бо вона затягне нас назад до Радянського Союзу. Варто нарешті усвідомити, що ми зіткнулися не із звичним для розуміння явищем війни, а унікальним феноменом глобального гібридного тероризму, в якому присутня постійна практика гібридного ураження всіх видів життєдіяльності українського суспільства, держави і світу загалом. Ці дії путінського режиму через використання атмосфери і механізмів світової демократії вмонтовуються в парадигму гібридно-месіанського рятування та захисту як формату глобальної агресії проти міжнародної цивілізації миру.
Тому вважаю, що сьогодні професійно-поточна обізнаність громад і громадян про стан і ситуацію з мультифункціоналом національної, континентальної та світової безпеки мають домінуюче значення, однак не з позиції традиційної парадигми ситуативного новинного залякування, а з позиції діалогу-консультації та партнерського зацікавлення-включеності всіх громадянських рівнів в професійно-безпекове орієнтування і ознайомлення із новими видами проявів глобального гібридного тероризму та комунікаційно-контентних агресій тощо.
Комунікаційно-контентна безпека має замінити просте звітно-бюрократичне чи лінійно-констатуюче інформування. Таке інформування часто стає зброєю в руках креативно-технологічних центрів путінських агресій. Для досягнення своєї мети вони вдаються до засобів моделювання кон’юнктури проблематики та нейтралізації реальних комунікаційно-контентних резонансів через гіперактивність в царині цивілізаційної, континентальної, національної, регіональної соціумної уваги.
Глобалізоване суспільство є партнером сучасної держави-сервісу та інфраструктурних гарантій і особливо – безпеково-оборонного сектору (якщо він справжній). Тому інформація має бути дизайнерською, тобто цікавою і надихаючою в потокових масштабах та відповідних темпах подачі для розуміння, орієнтування, бачення і мотивації як гордості за націю і державу, яка сьогодні щодобово є донором та контрибутором безпеки для світу загалом і європейського континенту зокрема.
По суті питання.
Бачення.
Вся система таємності родом із Радянського Союзу має бути зачищена не тільки як формат, а, насамперед, з позиції стилістики управлінської поведінки номенклатур та носіїв таких досвідів.
Вона має бути замінена двома рівнями сучасної таємниці:
* дизайну;
* логістично-технологічних версій виконання завдання в паралелях від світового до локального рівня загроз.
Маємо радикально нищити рецидиви корпоративно-персональної статусної утаємниченості родом із управлінських монополій та корпоративності радянщини.
Таємницю маємо залишити на рівні найкращих стандартів сучасних безпекових систем, які б оперували не знаннями «про…», а реальними кейсами та умовами набуття унікальних навиків та технологічними креативними можливостями версійних дій, що легалізує гру як парадигму реальної таємниці.
Все, особливо в безпеково-оборонному секторі, що довго є нерухливим, стає відомим ворогу, а все що в дії сучасної комунікаційно-контентної парадигми набуває формату таємниці як крипто культурного, так і технологічно-дизайнерського рівня.
Послідовність перших конфігураційних дій
(можуть змінюватися за виникнення інших ситуаційно-геостратегічних умов)
1. Щотижневий брифінг Президента (залучення президентів-партнерів інших країн) щодо ситуації в ОРДЛО і АРК з позицій нації та геостратегічних намагань.
2. Брендизація підрозділів безпеково-оборонного сектору через узагальнений функціонал та публічну легалізацію військовослужбовців, родин загиблих, молодь тощо.
3. Всі діючі (відкриті) домовленості в ОПК мають мати формат обов’язкового ознайомлення суспільства для втримання темпів та результативності як з питань технологій, так і паритету цін і термінів виконання (щоб потім не з’являлися винуватці зірваних контрактів, а суспільство одразу знало головних діючих осіб).
4. Найвищий рівень таємниці в масштабах цивілізації повинні мати інфраструктурні рішення національного характеру: індустрії, сервісні потреби і найголовніше – знання (фіксація кейсів, ротація їхніх носіїв, розширення застосування та тренінгові-дослідницькі групи, ментально-духовна творчість та мистецтво тощо).
5. Питання забезпечення технологіями та виробами мають бути дискусійними і партнерсько-конкурсними з баченням перспектив не тільки ціни чи бонусів, а, насамперед, цивілізаційної перспективності і ментально-духовної енергетики поступу демократії.
Щодо унікальних технологій та засобів великої глибини розробки, то всі випробування в результативній частині мають мати публічні стандарти легалізації, а не персональні олімпи статусних оприлюднень під дату, персону чи подію.
6. Започаткувати в безпеково-оборонному вимірі тотальну публічність в трендах, функціоналі, меті та місіях при збереженні таємниці версійного застосування та композиційної мобільності використання.
7. Прямувати в напрямі кооперації із закордонними виробниками задля паритетності та підняття рівня реалізації вітчизняних кадрів, ресурсів та спеціалізації.
8. Увести смарт-спеціалізацію щодо наявних підрозділів на базі кейсів АТО та ООС з тим, щоб використовувати як інструмент геостратегічних одномоментних дій, представлень та актуалізації специфіки кейсів, що мають цивілізаційну унікальність (цей сегмент наразі приховують як країни – лідери НАТО, так і агресор).