Повернутись до НАКО в медіа
26 квітня, 2023
Чому російські виробники зброї мають бути під прицілом санкційної політики?

Весь минулий рік повномасштабного вторгнення російської армії в Україну супроводжувався санкціями у відповідь зі сторони України та партнерів з країн G7 та ЄС. Одним із обʼєктів обмежувальних заходів став розгалужений військово-промисловий комплекс Росії, який є основою виробництва зброї для загарбницьких війн Кремля. Нещодавні висновки розвідок західних країн підтверджують, що санкції хоч і у довгостроковій перспективі, проте працюють. І вже російський ВПК зазнає серйозних проблем. 
 

В одному з апдейтів Міністерства оборони Великої Британії від 15 лютого про перебіг в війни в Україні наводяться важливі висновки, що російський військово-промисловий комплекс не здатен забезпечити потреби росармії під час вторгнення. “Виробництво військової промисловості перетворюється на критичну слабкість”, - саме так британська розвідка характеризує усвідомлення російськими політичними елітами справжню роль ВПК під час вторгнення. 


16 лютого американський аналітичний центр Інститут з вивчення війни (ISW), звіти якого користуються великою популярністю в світі, навів дані Норвезької розвідувальної служби, яка стверджує, що “Росія все ще здатна виробляти велику кількість стрілецької зброї, ракет і танків, але її оборонній промисловості доводиться боротися за те, щоб компенсувати наслідки західних санкцій”.    


Офіційні висновки британського Міноборони та норвезької розвідки дають розуміння, що таргетовані санкції саме проти виробників російської зброї потрібно посилювати, з метою розмивання потенціалу агресора до переоснащення армії. 


Рішеннями РНБО від 18 березня, введеним у дію Указом Президента № 163/2023, та від 1 квітня 2023 року, введеним у дію Указом Президента  № 192/2023, щодо низки російських фізичних осіб та компаній були запроваджені санкції. 


До санкційного списку потрапили, зокрема, 15 з 21 компанії росВПК, щодо яких Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) зверталася до Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації санкційної політики в Україні з пропозицією внести ці компанії до наступного списку рекомендацій щодо запровадження санкцій.


Серед компаній, які опинилися під санкціями, є критично важливі для кремлівської армії виробники зброї. Наприклад, АТ “Нижегородський завод імені 70-річчя Перемоги”, який виробляє зенітні ракетні комплекси С-400. Саме цими ракетами Росія атакувала Київ під час чергового масованого ракетного удару по обʼєктах критичної інфраструктури 14 січня. Окрім нього, виготовленням таких та інших зенітних ракетних комплексів займається ПАТ “Науково-виробниче обʼєднання “Алмаз” імені академіка А. А. Расплєтіна” який також був включений до санкційного списку. Цей завод випускає також зенітно-ракетні комплекси С-25, С-75, С-125, С-200, С-300П, С-350, С-500.


АТ "360 Авіаційний ремонтний завод", який спеціалізується на ремонті літаків Ту-22МЗ, Ту-95МС, Іл-76 всіх модифікацій, Іл-78(М), також потрапив до  українських санкційних списків. Літаки Ту-22МЗ та Ту-95МС неодноразово застосовувались під час масованих обстрілів українських міст, внаслідок яких гинуть українці та знищується критична інфраструктура. Так, Ту-22МЗ Росія використала під час обстрілу багатоповерхівки в Дніпрі, внаслідок якого 44 осіб загинуло та ще 79 отримали травми.


Автомобілі "Урал-4320" та "Тайфун", що виробляються на АТ "Автомобільний завод "УРАЛ", ДТ-30 "Витязь", виготовленням яких займається АТ "Машинобудівна компанія "Вітязь", БМД-4М, БТР-МДМ та БМП-2 з Волгоградської машинобудівної компанії "ВгТЗ" безпосередньо використовуються під час захоплення українських земель армією РФ, сприяють переміщенню ворога та його закріпленню на окупованих територіях. Усі три компанії внесли до санкційного списку.


Санкції торкнулися і російської суднобудівної компанії АТ "Восточная верфь", яка займається будівництвом та обслуговуванням військових кораблів і працює в інтересах Міністерства оборони РФ. АТ "Восточна верфь" постачає Збройним силам РФ виготовлені десантні кораблі. Наприклад, достеменно відомо, що один десантний корабель проєкту 11770 “Серна” був уражений байрактаром під час операції по звільненню острова Зміїний в акваторії Чорного моря.


Українські санкції, окрім того, запроваджені до виробників комплектуючих до балістичних ракет (АТ "Златоустівський машинобудівний завод") та космічних ракет (АТ "Науково-виробниче об'єднання ім. С.А.Лавочкіна"), підприємств, які здійснюють ремонт авіаційної техніки (АТ "20 Авіаційний ремонтний завод"), виробника супутників (АТ "Інформаційні супутникові системи" імені академіка М.Ф. Решетнева"), виробника комплектуючих для суден (ТОВ "Центр продуктової спеціалізації "ОСК-Двіженіє"), виробників систем навігації та радіозвʼязку (АТ "Концерн "Центральний науково-дослідний інститут "Електроприбор"), виробника радіолокаційного обладнання (ПАТ "НВО" Стрєла"), а також до АТ "Центр адитивних технологій".


Запроваджені санкції передбачають низку обмежень для цих компаній, серед яких, зокрема, блокування активів цих підприємств (якщо вони наявні), припинення торговельних операцій, припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України, заборона участі у приватизації та оренді державного майна, заборона заходження кораблів у води України, заборона здійснення публічних та оборонних закупівель тощо.


Загалом застосування санкцій до цих компаній є, перш за все, політичним кроком та прикладом для міжнародних партнерів. На думку НАКО, ключову ролі в ініціативі запровадження санкцій проти агресора на міжнародній арені має відігравати Україна. Україна має демонструвати західним партнерам потребу у запровадженні санкцій щодо тієї чи іншою компанії або особи та своїми діями мотивувати їх до таких кроків.


Серед компаній, які НАКО рекомендувала МРГ, проте які наразі не увійшли до санкційного списку України, є АТ "Московське машинобудівне підприємство імені В.В. Чернишова”, яке спеціалізується на виготовленні двигунів для авіації, зокрема для літаків МіГ-35, МіГ-29, МіГ-29CМТ, МіГ-29К/КУБ, МіГ-29М/М2, а також постачанні комплектуючих для двигунів на гелікоптери Мі-8, Мі-24, Ка-52 та Мі-28. Численна кількість Мі-8 та Ка-52, зокрема, застосовувалась під час атаки росіян на Гостомельський аеропорт під Києвом. Завод ім. В. В. Чернишова під санкціями лише в США.


Окрім цього, санкційні обмеження не були застосовані до виробників систем навігації та радіозвʼязку (АТ "Російський інститут радіонавігації та часу" та ПАТ "Ярославський радіозавод"), підприємств, які здійснюють ремонт авіаційної техніки (АТ "Арамільський авіаційний ремонтний завод" та ВАТ "Волгоградський завод радіотехнічного обладнання"), а також АТ "Науково-дослідний інститут програмних засобів" та АТ "Федеральний центр науки і високих технологій "Спеціальне науково-виробниче об'єднання "Елерон".


У найближчому майбутньому компанії, повʼязані з російським ВПК, мають отримати “чорну мітку” від усього цивілізованого світу. Будь-яка торгівля, фінансові чи технологічні операції із країнами G7 мають стати неможливими для російських військових компаній.  Саме тому Україна не має зупинятися та повинна стати лідером з питань санкцій і своїм прикладом, у першу чергу, спонукати ключових партнерів США, ЄС та Велику Британію застосовувати якомога більше санкцій до агресора та компаній росВПК, від яких залежить наступальний потенціал росармії. Це необхідно для того, щоб у майбутньому агресор під назвою Росія не мав змоги зміцнитися та знову піти війною на інші мирні держави.


Гліб Канєвський - експерт НАКО, голова експертної організації StateWatch.