Минулого тижня глобальний антикорупційний рух Transparency International оприлюднив результати Індексу оборонних компаній DCI. Це глобальний рейтинг, який оцінює 134 найбільших оборонних компаній світу у 38 країнах. Мета індексу – оцінити спроможність цих компаній бути прозорими і протидіяти корупції за шкалою від A (найвищий рівень прозорості) до F (найнижчий рівень прозорості і найвищий рівень корупційних ризиків).
Єдина українська компанія, представлена в DCI-2020, це державний оборонний концерн «Укроборонпром». Він отримав 28 балів зі 110 та оцінку E, що свідчить про недостатній рівень докладених зусиль з протидії корупції.
Втім під час публічної презентації Індексу заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді назвала такий результат «квантовим стрибком». І ось чому я з цим погоджуюся.
Глобальні тренди й український контекст
Переважна більшість оборонних компаній, які пройшли оцінку Індексу, далекі від ідеальної прозорості. 73% з них знаходяться «у зоні непрозорості», тобто мають оцінку D чи нижче. І лише 12% мають оцінку A і Б, що свідчить про високий рівень прозорості і протидії корупції. Штаб-квартири майже всіх «прозорих» компаній розташовані у ЄС та Північній Америці.
В одній групі з Укроборонпромом – японські гіганти Toshiba Infrastructure Systems and Solutions Corporation та Mitsubishi Electric Corporation, компанії, які багато років працюють у країні зі сталою демократією. Концерн обійшов не лише російський Уралвагонзавод, але й відомих Aerospace Corporation (США) та Польський оборонних холдингів (Польща).
Попри те, що в Україні весь сектор безпеки й оборони з часів розвалу Радянського Союзу продовжує існувати в умовах майже абсолютної секретності. Лише нещодавно на державному рівні почали відбуватися системні зміни, зокрема, Парламент прийняв революційний Закон про оборонні закупівлі, який по суті розсекречує Державне оборонне замовлення. Сама реформа Укроборонпрому затягнулась у часі. Адже на рівні влади не приймаються документи й закони, які б уможливили не косметичні, а фундаментальні зміни в управлінні державними компаніями оборонного сектору відповідно до євроатлантичних принципів. Наприклад, йдеться про закон 3822, який дозволить юридичну трансформацію концерну та компаній-учасників та введення там стандартів корпоративного управління, який обіцяли прийняти ще влітку 2020 року, проте який досі не прийнято.
28 балів зі 110: гарний початок, але можна краще
Все вищезазначене не виправдовує об’єктивно скромний результат Укроборонпрому в Індексі. А от реальні кроки на шляху до прозорості – так.
Найкращі показники в рамках Індексу Укроборонпром продемонстрував у сфері комплексної політики щодо боротьби з корупцією на рівні керівництва та організаційної структури. Це свідчить про доволі ефективну роль керівництва Укроборонпрому у запобіганні корупції.
У сфері внутрішнього контролю концерн отримав помірну оцінку. Тобто Укроборонпром має конкретну процедуру внутрішнього контролю, однак не виявлено жодних доказів того, що цей контроль здійснюється незалежно, якісно та підзвітно. Функція комплаєнсу перебуває все ще у процесі запуску. Наразі для цього у концерні виділена лише одна людина.
Негативну оцінку Укроборонпром отримав одразу за 7 критеріями. Так, наприклад, в Укроборонпромі виявлено високий показник політичного втручання. В концерні немає незалежних членів наглядової ради, а додаткову інформацію про роль або процес призначення членів не публікують. Це становить великі ризики політичного тиску на діяльність концерну.
