Повернутись до новин
8 лютого, 2022
Інтерв'ю з Юрієм Гусєвим
Неефективний державний концерн “Укроборонпром” почав процес ліквідації. Підприємства, які в нього входять, готуються до перетворення їх на господарські товариства і передачі майна. Тож чи вдасться відрізати ручне управління концерном з Банкової, яка доля збанкрутілих заводів та чи захищені оборонні підприємства на випадок подальшої російської агресії? Про все це ексклюзивно для “Східного флангу” розповів генеральний директор “Укроборонпромому” Юрій Гусєв. 
Матеріал вийшов в рамках програми “Східний фланг”, спільного проєкту Цензор.НЕТ та Незалежної антикорупційної комісії (НАКО).
 
- Незабаром державний концерн має бути ліквідований і на його місці з’явиться акціонерне товариство. На якому етапі зараз ця реформа?
- “Укроборопром” трансформується за окремим законом, який минулого року схвалив парламент і підписав президент. Там виділені чіткі етапи того, що має відбутися: інвентаризація, випуск акцій і так далі. Ми сьогодні повністю йдемо по тому графіку, який затверджений Наглядовою радою, і презентовано президентом. Вже перші підприємства, які входять до складу “Укроборонпрому”, перетворені на громадські товариства. І ми зараз активно працюємо над тим, щоб виконати в ті терміни, які ставить президент, цю важливу для оборонно-промислового комплексу реформу.  
 
- Ми можемо говорити про ці терміни?  
- Якщо говорити про “Укроборопром”, який з державного концерну перетвориться на акціонерне товариство, то протягом наступних кількох місяців цей процес має бути завершений.
 
- Одна з головних цілей реформи, це мінімізувати ручне управління...
- Головна мета цієї реформи – це зробити державний оборонно-промисловий комплекс більш ефективним і конкурентноздатним, в першу чергу, для Збройних сил України, і на глобальному ринку так само. І перетворення підприємств у господарські товариства – це лише частина цієї великої реформи, яка виписана окремим законом і яка є частиною стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України.  
 
- Так, але завжди “Укроборопрому” заважала корупція. Тому що ви робите, як керівник, щоб мінізувати корупційні ризики у структурі? Тому що ця величезна машина, створена Януковичем, завжди управлялася з Банкової. Чи зараз, в нинішніх умовах, Україна здатна позбутися ручного управління концерном?  
- Безумовно. І частиною цієї комплексної реформи є запровадження сучасних принципів корпоративного управління для державного ОПК. Це стосується і створення якісних наглядових рад з незалежними членами, і запровадження антикорупційних політик. І ми зокрема затвердили антикорупційну програму, яка, на думку багатьох експертів, є найкращою серед державних органів. Ми затвердили Кодекс етики, активно використовуємо поліграф, співпрацюємо з антикорупційними громадськими організаціями для того, щоб питання корупції в “Укроборонпромі” чи державному ОПК назавжди залишилося в минулому.  
- Яка доля збанкрутілих заводів, або тих підприємств, які виробляють неконкурентну на ринку продукцію, чи таку, що можуть собі дозволити небагаті країни? Чи є ті, хто вже хоче їх придбати в “Укроборопрому”?
- В грудні 2020 року, одразу після мого призначення, Кабінет Міністрів прийняв рішення про передачу перших 19-ти підприємств (18 до Фонду державного майна і одне – до Міністерства оборони України). Ці підприємства не виконують протягом багатьох-багатьох років завдання, які потрібні для сектору національної безпеки та оброни. Зараз ми визначаємо ще низку таких підприємств, які не виконують державне оборонне замовлення або будь-які контракти для Міністерства оборони і для сектору національної безпеки та оборони. Ми будемо пропонувати передати їх до Фонду держмайна. І ми переконані, що відкрита прозора приватизація таких індустріальних майданчиків дозволить створити цілу низку індустріальних парків в різних регіонах України. Там достатньо комунікацій і потужностей енергетики, щоб побудувати на їхній базі нові сучасні виробництва, можливо, не військового призначення, а цивільного.  
- Тож повторюсь, чи виявив хтось бажання придбати ці заводи, можливо, з іноземних підприємців чи інвесторів?  
- Тож повторюсь, ми передали частину підприємство на Фонд держмайна, і саме він займається приватизацією підприємств. Зараз ми працюємо, щоб визначити перелік підприємств, які не виконують замовлення і контракти для Міністерства оборони і втратили своє значення для ОПК. Ми це робимо з різними інститутами, інституціями, Міністерством оборони і в подальшому, коли відбудеться повна корпоратизація цілої системи ОПК, ми зможемо частину майна, яке не використовується в рамках виробництва, продавати на відкритих аукціонах, щоб залучати кошти на модернізацію виробництва, для створення нових видів техніки і озброєння, які потрібні Збройним силам.  
- Як просувається програма з імпортозаміщення російських комплектуючих “Бастіон” і з яких країн Україна почала їх постачати?  
- Я би не хотів говорити про конкретні програми, а хочу сказати про принцип і логіку того, що робить наша команда в питаннях імпортозаміщення. Ця програма передбачає поетапний перехід від іноземних (в першу чергу, російських) комплектуючих, вузлів, агрегатів, з тим, щоб ці вузли і агрегати вироблялися на підприємствах “Укроборопрому” або на інших підприємствах України, тому що потреба у якісній техніці буде в подальшому зростати для потреб ЗСУ.  
Ми активно ведемо переговори з нашими іноземними партнерами, в першу чергу з підприємствами і компаніями зі Сполучених штатів, з Великої Британії, для того, щоб у майбутньому ми могли реалізовувати спільні проєкти і програми, створювати спільні підприємства для трансферу технологій, для залучення інвестицій, для того, щоб українська оборонка ставала більш потужною і конкурентноздатною, більш технологічною і сучасною. Саме для цього наша реформа.
 
- Наскільки дорожче постачати ці комплектуючі з інших країн, а не з Росії?
- Це дуже складно оцінити. В деяких випадках це дешевше, тому що ми маємо можливість розгорнути частину цього виробництва на наших підприємствах, на інших підприємствах. Скажімо, для потреб будівництва літаків АН-178 зараз залучені ціла низка підприємств України в рамках програми імпортозаміщення , яку ми реалізовуємо для того, щоб літаки АН-178 були без російських комплектуючих. Тому це в кожному окремому випадку визначається окремо.
 
- Минулого року представники Укроборонпрому повернулися з Вашингтону з доволі потужними контрактами.   
- Я очолював делегацію, і це були не контракти, а договори про співпрацю, дійсно, ми підписали цілу низку договорів про співпрацю з американськими компаніями, і зараз ми опрацьовуємо конкретні проєкти, які підсилили українську оборонку.
- То як саме американські партнери можуть допомогти українському ОПК?
- Я би хотів говорити не лише про американських партнерів, але саме вони найбільше зацікавлені у співпраці з ОПК, готові розглядати спільні проєкти, створювати спільні підприємства,  усвідомлюючи, що сьогодні Збройні сили стоять на захисті демократичного світу, утримуючи східний фронт на українському Донбасі проти РФ.
Так само ми говоримо про ті проєкти і програми, які можуть бути корисні для третіх країн. Україна має потужні позиції і традиційно продає свої послуги і техніку, озброєння для третіх країн.
 
- Це країни Африки?
- Це різні країни – Африки, Азії, Латинської Америки. Ми говоримо про можливості залучення інвестицій і створення нових робочих місць. Тому ми ведемо переговори не тільки зі Сполученими Штатами, а й з Великою Британією, Францією, іншими країнами-членами НАТО, які допомагають нам впроваджувати нові підходи і ставати сильнішими.
 
- Як “Укроборонпром” допомагає Військово-морським силам України, що пропонує, і що вже затверджено? 
- За результатами минулого року зростання виробництв на підприємствах “Укроборонпрому” зросло на 24%, частину з цього склали військово-морські потужності, для Військово-морських сил. Тобто морські системи, це кілька підприємств ДК “Укроборонпрому”, які працюють для потреб ВМС ЗСУ. В першу чергу ми працюємо над питаннями, які стосуються ремонту фрегату “Гетьман Сагайдачний”, поточного ремонту інших кораблів. Ми працюємо зараз над тим, щоб наші підприємства – це і “Зоря” – “Машпроект” і Миколаївський суднобудівний завод і Державний центр кораблебудування – були залучені до проєктів, які Україна розпочала з Туреччиною і Великою Британією. Минулого року за дорученням президента ми розробили проєкт Стратегії розвитку суднобудування, який надіслали на апарат Ради нацбезпеки і оборони, і зараз активно обговорюємо з новим керівництвом Міністерства стратегічних галузей промисловості.
 
- Тоді з моря перенесемося в повітря. Були різні експертні думки з приводу протиракетної системи “Залізний купол”. На вашу думку, чи буде вона ефективна для України? І що “Укроборонпром” може запропонувати як альтернативу для захисту неба?
- Мені складно коментувати “Залізний купол”. Мені здається, багато експертів і офіційних осіб вже коментували, що система ефективна саме в тих умовах, в яких вона була реалізована в Ізраїлі, і що “Залізний купол” не може бути використаний в Україні проти ракет з боку РФ. В той самий час, наші підприємства, зокрема “Іскра” в Запоріжжі, активно працюють над розвитком радарних систем, і взагалі радарний холдинг має бути одним з перших в новій структурі державного ОПК. Він має об’єднати низку підприємств, головною метою яких будуть в тому числі й іноваційні розробки. Взагалі інновації – це окремий напрямок, над яким ми активно працюємо, вивчаючи всі світові тренди.
 
- До речі, щодо трендів. Якими зразками озброєння Україна може похвалитися на міжнародних виставках озброєнь. На вашу думку, чим можна пишатися? 
Я би назвав БТР-4Е, танк “Оплот”, літак АН-178 – чудовий літак, який за низкою характеристик випереджує свої аналоги. Можна говорити про сучасні ракетні системи, які виробляються на КБ “Луч”, сучасні радари, про які ми щойно згадували.
 
- До речі, директор КБ “Луч” нещодавно заявив, що йому таки вдалося переконати міністра оборони і звернути увагу на ті розробки, які бюро пропонувало довгий час. Чи є новини у цьому плані?
- Новини є. Минулого року президент затвердив основні показники ракетної програми і це дуже системний документ, яка включає цілу низку ініціатив, зокрема і генерального конструктора ракетної галузі України героя України Олега Петровича Коростельова, та інших підприємств, які роками чекали на замовлення, на увагу з боку держави. Зараз це вже стає реальністю.
 
- У разі масштабного наступу Росії чи погіршення безпекових умов, чи захищені і наскільки захищені оборонні підприємства?
- Моїм наказом створений відповідний штаб і розроблений сценарій тих дій, які необхідно здійснювати в тих чи інших умовах. Це стосується і ДК “Укроборонпром”, і наших підприємств. Зараз ми працюємо над тим, щоб відпрацювати ці навички, щоб кожен працівник знав, як діяти у випадку тієї чи іншої ситуації. Ми плануємо проведення цілої низки навчань, які би удосконалили навички, і дали чітке розуміння для кожного працівника – чи це слюсар на заводі, чи менеджер в офісі – що треба робити під час настання тих чи інших подій. Ми координуємо свої зусилля з іншими органами влади, зберігаємо спокій, усвідомлюючи, що на нас є велика відповідальність по забезпеченню ЗСУ.
 
- Тоді останнє питання на перспективу. Яким бачите “Укроборонпром” за 5 років?
- За 5 років “Укроборонпром” стане сучасною, високотехнологічною оборонною компанією, яка буде мати партнерство з провідними компаніями світу, і яка буде забезпечувати Збройні сили України якісною технікою і озброєнням, і просувати українську продукцію на світовому ринку, щоб всі знали, що Україна – це потужна країна, яка може виробляти класні літаки, сучасну бронетехніку, найкращі радарні системи, найсучасніші ракетні комплекси і багато іншого, що сьогодні потрібно для ОПК для сектору національної безпеки та оборони.
 
- То чого не вистачає для того, щоб реалізувати це сьогодні?
- Ми якраз це робимо кожного дня.
 
Важливо, щоб у процес передачі майна підключалася громадськість і медіа. Це знизить ймовірність того, що щось кудись пропаде. З 2014 року в Укроборонпромі змінилося четверо генеральних директорів, не рахуючи тимчасово виконуючих обов’язки. І кожен з них починав з того, що говорив про прозорість, підзвітність і контроль. Але  - як стверджують експерти - як тільки виникало питання про доступ до інформації, все це закривалося від громадськості.
Теоретично, в результаті реформи Укроборонпром буде корпоратизований і стане відкритою прозорою компанією за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку, позбудеться значних боргів, і зможе залучати міжнародні та вітчизняні інвестиції. Як буде на практиці - покаже час.
Інтерв'ю записала Ірина Сампан в рамках "Східного флангу", спільного проєкту НАКО та Цензор.НЕТ.