Повернутись до новин
23 лютого, 2021
Рекомендації НАКО до другого читання законопроекту 3822

 Як усунути корупційні ризики та закріпити стандарти ОЕСР?

29 січня 2021 року народні депутати підтримали у першому читанні законопроєкт №3822 “Проект закону про особливості  реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”, підготовлений спільно з представниками Кабміну, державного концерну “Укроборонпром” та представниками експертної спільноти. Він має стати базою для трансформації і реформування Укроборонпрому у прозорі товариства, на яких має бути впроваджено систему корпоративного управління. Безумовно, прийняття цього законопроєкту є ключовою умовою реформування підприємств ОПК. Втім зміни мають відбуватися відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), тобто найкращих стандартів щодо корпоративного управління державними підприємствами. Тому команда НАКО проаналізувала основні положення законопроєкту на відповідність цим рекомендаціям. 
У статті 2 оновленого законопроєкту закріплено модель корпоративного управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яка відповідає рекомендаціям ОЕСР, і це дійсно позитивний сигнал. Втім, коли йдеться про повноваження держави щодо управління державним концерном “Укроборонпром” в процесі корпоратизації, то у тому форматі, як вони визначені у документі, вони не відповідають найкращим практикам. 
Розмитість “суб'єкту управління”
Так, Кабінет Міністрів Україні і уповноважений ним центральний орган виконавчої влади Мінстратегпром одночасно визначені “суб’єктом управління”, що призведе до юридичних колізій та розмиття відповідальності. Обидва органи державної влади одночасно матимуть однакові повноваження щодо проведення корпоратизації державного концерна “Укрборонпром” (УОП), однак немає чіткого розподілу, що саме належить до компетенції КМУ, а що – до повноважень Мінстратегпрому. Наприклад, це може стосуватися прийняття рішення щодо перетворення УОП, представництва в комісії з припинення, затвердження плану перетворення, виконання функцій загальних зборів, визначення та затвердження членів наглядової ради тощо. 
Таке розмите визначення “суб’єкт управління” суперечить положенням пунктам D, Е розділу ІІ Керівних принципів ОЄСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності. У цих пунктах закріплено, що повноваження держави як власника мають бути лише в одного органу чи організації. Крім того, в разі прийняття рішення про передачу функцій “суб'єкта управління” Мінстратегпрому виникне конфлікт інтересів, оскільки міністерство буде одночасно і формувати політику у військово-промисловій сфері, і здійснювати функції “організації-власника” щодо підприємств ОПК. При цьому Мінстратегпром знаходиться в процесі розбудови своєї спроможності як державний орган, тоді як згідно з Керівними стандартами організація-власник потребує необхідної спроможності і компетентності для ефективного виконання свої повноважень. НАКО рекомендує визначити суб'єктом управління Кабінет Міністрів України - це чітко визначить організацію-власника, усуне конфлікт інтересів, забезпечить належний рівень узгодженості та балансу інтересів при прийняття стратегічних рішень.
Повноваження наглядової ради та інших керівних органів
Іншим ризиком є відсутність чіткого опису повноважень керівних органів акціонерного товариства (АТ), на яке перетвориться УОП. Наразі в законопроєкті лише передбачено, що такі повноваження будуть закріплені в статуті АТ. Така невизначеність може створити ситуацію, коли затвердженим статутом можуть бути закріплено суттєво менші гарантії незалежності і повновноваження, ніж це передбачено Законом України “Про акціонерні товариства” та Керівними стандартами ОЕСР. Обгрунтування такого “відхилення” може бути зроблено через передбачену законопроєктом та ЗУ “Про акціонерні товариства” можливість встановлювати особливості для підприємств ОПК. Це створює ризик збереження “ручного управління” та відтермінування реального запровадження корпоративного управління на підприємствах ОПК. 
Особливо потрібно відзначити необхідність чіткого визначення виключної компетенції наглядової ради АТ, порядку її формування та гарантій роботи незалежних членів. Оцінку ризиків НАКО в цій частині законопроєкту підтримали і незалежні експерти юридичної фірми Dentons в рамках проєкту International Lawyers Project. НАКО пропонує доповнити статтю 6 законопроєкту вказівкою на здійснення органами управління АТ повноважень, визначених Законом України “Про акціонерні товариства”. Крім того, необхідно закріпити виключну компетенції наглядової ради товариства та передбачити не менше половини незалежних членів наглядової ради, призначених відповідно до законодавства.
Ризики навколо майна та ресурсів
Законопроєкт також передбачає особливий режим для УОП та підпорядкованих йому юридичних осіб ОПК в процесі корпоратизації, включаючи порядок оптимізації майна та ресурсів підприємств УОП. В законопроекті запропоновано низка додаткових пільг та гарантій, що фактично створює особливий правовий режим для підприємств ОПК. Також він передбачає суттєве спрощення порядку передачі майна від одного підприємства до іншого, заміни обтяженого майна (навіть не зареєстрованого в установленому порядку) - без отримання згоди Фонду державного майна за рішенням УОП (або АТ, що утворене замість нього). За таких обставин необхідно передбачити додаткові гарантії належного контролю за прийнятими рішеннями, зокрема шляхом їх оприлюднення. НАКО пропонує зобовязати УОП та АТ публікувати прийняті ними рішення про заміну обтяженого майна чи безоплатну передачу майна на офіційному сайті з дотриманням вимог законодавства про захист державної таємниці.
НАКО вчергове підтверджує свою готовність продовжувати роботу із конструктивного вдосконалення законопроєкту 3822 для реального впровадження стандартів ОЕСР в практику управління державними підприємствами ОПК.