Повернутись до новин
24 грудня, 2020
Законопроєкт про реформування підприємств ОПК: чи відповідає він стандартам ОЕСР?
16 грудня народні депутати внесли оновлений законопроєкт №3822, підготовлений спільно з представниками Кабміну та державного концерну “Укроборонпром”.
Він має стати базою для трансформації і реформування Укроборонпрому у прозорі холдинги, на яких має бути впроваджено систему корпоративного управління. Безумовно, прийняття цього законопроєкту є ключовою умовою реформування підприємств ОПК. Втім зміни мають відбуватися відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), тобто найкращих стандартів щодо корпоративного управління державними підприємствами.
Тому команда НАКО проаналізувала основні положення доопрацьованого законопроєкту на відповідність цим рекомендаціям.  У статті 2 оновленого законопроєкту закріплено модель корпоративного управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яка відповідає рекомендаціям ОЕСР, і це дійсно позитивний сигнал. Втім, коли йдеться про повноваження держави щодо управління державним концерном “Укроборонпром” в процесі корпоратизації, то у тому форматі, як вони визначені у документі, вони не відповідають найкращим практикам
Так, Кабінет Міністрів Україні і уповноважений ним центральний орган виконавчої влади Мінстратегпром одночасно визначені “суб’єктом управління”, що призведе до юридичних колізій та розмиття відповідальності. Обидва органи державної влади одночасно матимуть однакові повноваження щодо проведення корпоратизації державного концерна “Укрборонпром” (УОП), однак немає чіткого розподілу, що саме належить до компетенції КМУ, а що - до повноважень Мінстратегпрому. Наприклад, це може стосуватися прийняття рішення щодо перетворення УОП, представництва в комісії з припинення, затвердження плану перетворення, виконання функцій загальних зборів, визначення та затвердження членів наглядової ради тощо.  За таких умов у процесі корпоратизації УОП Мінстратегпром потенційно може перебрати на себе широке коло повноважень з управління процесом корпоратизації УОП, і при цьому уникнути підзвітності. Таке розмите визначення “суб'єкт управління” суперечить положенням пунктам D, Е розділу ІІ Керівних принципів ОЄСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності. У цих пунктах закріплено, що повноваження держави як власника мають бути лише в одного органу чи організації. При цьому Мінстратегпром знаходиться в процесі розбудови своєї спроможності як державний орган, тоді як згідно з Керівними стандартами організація-власник потребує необхідної спроможності і компетентності для ефективного виконання свої повноважень.
Інший негативний сигнал, на який ми звертаємо увагу законодавців та громадськості, - це норма, яка дозволяє визначати, чи доцільно включити до складу органів товариства незалежних членів. На нашу думку, бажано, щоб у законі було чітко закріплено наявність незалежних членів, зокрема, у наглядових радах, так як це передбачено стандартами ОЕСР. Варто зауважити, що наразі українське законодавство передбачає, що незалежні члени мають бути в акціонерних товариствах, тоді як для товариств з обмеженою відповідальністю - такої вимоги немає.  
Враховуючи наявні проблеми із реальним рівнем прозорості та підзвітності суб'єктів господарювання ОПК, якщо акціонерні товариства матимуть можливість відмовитися від залучення незалежних членів, це не сприятиме реальному виконанню Керівних стандартів ОЕСР. При цьому в останній версія проєкту закону № 3822 збереглися і недоліки, на які ми вже звертали увагу після аналізу попередньої редакції. Зокрема, йдеться про те, що:
  • порядок формування та основні повноваження органів управління акціонерного товариства закріплено недостатньо чітко, що не в повній мірі відповідає Керівним принципам ОЄСР,
  • Концерн отримує широкі повноваження щодо управління товариствами і можливість передавати управлінські повноваження іншому учаснику за рішенням УОП,
  • порядок безоплатної  передачі майна та заміни обтяженого майна не містить запобіжників проти можливих корупційних зловживань.
Детальний аналіз цих ризиків НАКО вже проводила раніше, і його висновки підтримали незалежні експерти юридичної фірми Dentons в рамках проєкту International Lawyers Project. Наразі ці зауваження зберігають свою актуальність.  Відтак, ключові рекомендації НАКО такі:
  1. чітко визначити і закріпити, який державний орган чи організація є суб'єктом управління,  при цьому чітко розподілити повноваження між КМУ та будь-яким іншим уповноваженим органом;
  2. закріпити виключний перелік повноважень наглядової ради відповідно до пункту С Розділу  V Керівних стандартів ОЕСР. Зокрема, йдеться про повноваження впроваджувати та контролювати виконання положень Кодексу етики, Антикорупційної програми і дотримання положень антикорупційного законодавства, ініціювати проведення незалежного аудиту та публікувати його результати з урахуванням обмежень доступу до інформації);
  3. закріпити порядок ухвалення рішень наглядовою радою (кворум, процес голосування), порядок призначення та звільнення членів наглядової ради, Генерального директора та директорів товариств;
  4. закріпити повноваження виконавчого органу акціонерного товариства, які не мають суперечити повноваженням наглядової ради;
  5. зберегти незалежних членів в органах управління всіх товариств.
Свої висновки НАКО вже надала Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. НАКО підтверджує свою готовність долучитися до подальшого обговорення і вдосконалення проєкту задля успішного проведення реформи корпоративного управління підприємств ОПК.