Матеріал підготовлено у партнерстві з OSINT-ініціативою Molfar

За 110 днів війни Верховна Рада України ухвалила понад 100 законів з різноманітних питань  - від введення воєнного стану і змін трудового законодавства до встановлення винагороди за трофейну техніку та полегшення умов ведення бізнесу.

Пріоритетними напрямами стали

• Організаційне забезпечення воєнного стану та відсічі збройній агресії росії. Затвердження і продовження дії указів Президента про введення воєнного стану та про загальну мобілізацію), а також про використання ЗСУ та інших військових формувань створюють загальну рамку правового режиму воєнного стану.  Закони про участь цивільних осіб у захисті України і про “бойовий імунітет” гарантують право громадян України захищати Батьківщину зі зброєю в руках.
• Адаптація кримінального, кримінального процесуального законодавства до реалій воєнного часу: посилення кримінальної відповідальності за окремі злочини (диверсія, державна зрада, мародерство, колабораційна діяльність, заборона на виготовлення та поширення пропагандистької інформаційної продукції). Також реалізована можливість зміни  територіальної підсудності судів та встановлення особливостей досудового розслідування в умовах воєнного стану.
• Забезпечення механізму санкцій - Кабміну надано право звертатися до РНБО з проєктом рішення про примусове вилучення об'єктів права власності рф чи її резидентів. Після ухвалення рішення РНБО та введення його в дію указом Президента такі об'єкти мають переходити у власність  України. 
• Економічна підтримка - відтермінування подання звітності, спрощення оподаткування,  адаптація трудових відносин покликані полегшити перехід економіки на “військові рейки”.
• Міжнародні відносини - окрім звернень до міжнародних організацій на останніх засіданнях Верховна Рада почала розривати угоди з країною-агресором, наприклад, у питаннях  уникнення подвійного оподаткування.

Аналіз роботи Верховної Ради вказує на декілька важливих тенденцій

• стабільність роботи. У пленарних засіданнях бере участь переважна більшість депутатів. За різними оцінками, це понад 300 осіб. Всі засідання і голосування відбуваються  безпосередньо в приміщенні ВРУ. Відповідно, навіть в умовах воєнного стану робота Парламенту проходить у штатному режимі.
• зниження публічності. Після 24 лютого 2022 року висвітлення роботи ВРУ стало більш стриманим. Дата, час і порядок денний засідань  не оприлюднюються, також відсутні поіменні результати голосування. Більшість засідань комітетів ВРУ проводиться в дистанційному режимі та у стислі строки.  Такий режим оприлюденння інформації, за словами керівництва ВРУ, повязаний, передовсім, з вимогами безпеки.
• звуження поля для суспільного діалогу. З огляду на зниження публічності ВРУ і швидке проходження законопроєктів в комітетах, до їх розробки та оцінки не можуть ефективно долучатися громадянське суспільство та експерти. Враховуючи, що фокус парламентарів поступово зміщується з вирішення термінових завдань воєнного стану до більш стратегічних питань економічної стабільності і відбудови, необхідно розширювати можливості для збалансованого вироблення політик.
• збереження тиску громадянського суспільства. Незважаючи на зменшення публічності підготовки рішень, інститути громадянського суспільства продовжують впливати на формування порядку денного парламенту. Так, завдяки публічному розголосу був відкликаний проєкт закону про розширення прав командирів на застосування зброї до підлеглих. Після оприлюднення публічної заяви про неприпустимий тон комунікації Уповноваженого ВРУ з прав людини про воєнні злочини, Парламент висловив Омбудсмену недовіру. Разом з тим, гострі публічні дискусії можуть бути використані ворогом для дестабілізації внутрішньої політики, саме тому надзвичайно важливо відшукати нові можливості для змістовного діалогу і підготовки рішень.