Повернутись до новин
1 квітня, 2020
НАКО звертає увагу на корупційні ризики в системі забезпечення військовослужбовців житлом
Як Червоний хутір виявився краще Печерська?

Зі ЗМІ ви, напевно, чули про гучну кримінальну справу, де екс-командувача Національної гвардії Юрія Аллерова, гендиректора компанії-забудовника та оцінювача підозрювали у причетності до заволодіння майна Нацгвардії у розмірі 81,64 млн грн. Те, як Нацгвардія “вигідно” перенесла квартири для військовослужбовців з Печерська на Червоний хутір, є типовою корупційною схемою з інвестиційними договорами, яка може реалізовуватися за змовою.

 У 2000-х роках Внутрішні війська (нині - Нацгвардія) передали в інвестиційне будівництво частину території військової частини №2260, що знаходиться у центрі Києва. Згідно з договором, в обмін на землю військовослужбовці мали б отримати 50 квартир загальною площею у понад 4 тис. м. кв. та 30 паркомісць.

 Однак у 2016 році, коли забудовник вже завершував будівництво, командувач Нацгвардії уклав з ним “вигіднішу” додаткову угоду. За нею нацгвардійці відмовилися від квартир у центрі Києва на користь 65 квартир у житловому комплексі економ-класу, що знаходиться за 3 кілометри від кінцевої станції метро.

 Керівництво Нацгвардії мотивувало таке рішення тим, що квартири, збудовані на території військової частини, мають завелику площу, сам будинок ще не зданий в експлуатацію і, до того ж, військовослужбовці не мають права отримувати паркомісця за рахунок держави. Відтак, на думку керівництва, обмін на запропонований забудовником житловий комплекс поряд з ремонтними базами, пунктами прийому металобрухту та “кладовищем танків” не тільки рівноцінний, але й вигідніший за апартаменти у центрі міста. Про вигідність такого обміну стверджували і результати експертної оцінки майна, обґрунтовуючи це, начебто, вартістю квартир на околицях Києва, яка виявилась дорожчою за вартість апартаментів бізнес-класу в центрі міста.

 Втім журналісти Бігус.Інфо дійшли інших висновків. За їх підрахунками мінімальна вартість квадратного метру в обіцяному державою ЖК становила 43,5 тисяч гривень, тоді як військовослужбовці отримали житло в промисловій зоні, де квадратний метр коштував всього 16,5 тисяч.
Відтак, за оцінками журналістів, від продажу квартир та паркомісць нацгвардійців забудовник додатково отримав близько 200 млн гривень.

Щоправда, слідство, відкрите за матеріалами журналістського розслідування, встановило трохи інакшу суму збитків - 81,6 млн гривень. За його ж результатами командувача Нацгвардії, зрештою, взяли під варту, але вже через 3 дні відпустили під заставу в 4,8 млн грн. Завдяки подібним махінаціям і домовленностями між забудовником та посадовими особами відомств, держава втрачає чимало коштів, а військовослужбовці отримують квартири, житлові умови яких суттєво відрізняються від обіцяних. 

Через відсутність ефективного контролю та законодавчих запобіжників, земельні активи військових формувань не використовуються для безпосереднього посилення обороноздатності держави чи соціального забезпечення військовослужбовців, - вони стають джерелом збагачення для недоброчесних чиновників та їх бізнес-партнерів. Україна втрачає кошти, а військовослужбовці всіх військових формувань та правоохоронних органів не отримують обіцяного соціальне забезпечення, зокрема й через не врахування корупційних ризиків у процесах інвестиційного будівництва. 

Лише завдяки запровадженню прозорих механізмів та мінімізації для зловживань всі українські військовослужбовці зможуть отримати гідне житло без шкоди державному бюджету.