Одна з найгостріших тем для дискусії в Україні – реформа Служби безпеки України. Ця реформа — з-поміж найскладніших в галузі національної безпеки, але її проведення відкладали багато років.
Кожна політична сила перед виборами заявляла, що необхідно очистити СБУ від корупції, зловживань та невластивих функцій. Усі розуміють, що потрібно посилити контррозвідувальну складову, оптимізувати ресурси і підвищити професійність працівників спецслужби. Однак, на практиці, після приходу до влади, жоден президент не хотів змінювати СБУ, у якій часто вбачали зручний інструмент впливу на політичних та економічних опонентів.
Цікавим є досвід Норвегії, яким поділився Мікаель Тетчнер, віце-голова комітету із закордонних справ та безпеки парламенту королівства, в рамках Тижня парламентського нагляду за сектором безпеки і оборони. Як виявилося, навіть у країні, яка посідає перше місце у Рейтингу демократії 2020, довелося посилювати контроль парламенту над спецслужбами, бо цей контроль був недостатньо ефективним. Не так давно там був гучний скандал із незаконним спостереженням за громадянами. Після цього скандалу, в країні суттєво покращили профільне законодавство, щоб посилити роль парламенту з нагляду над місцевою службою безпеки. Тепер ця служба ще частіше і детальніше звітує перед парламентом.
В Україні ж голова СБУ зобов’язаний звітувати перед Верховною Радою лише раз на рік, і його звіт є досить формальним. Ситуацію міг би змінити законопроєкт №3196-д, що дав старт реформі спецслужби. Він містить понад сотню сторінок та вносить зміни до 35-ти діючих законів, які, зокрема, регулюють і питання парламентського нагляду за діяльністю Служби безпеки, регулюють окремі аспекти національної безпеки, включно з парламентським наглядом за діяльністю Служби безпеки.
Кожна політична сила перед виборами заявляла, що необхідно очистити СБУ від корупції, зловживань та невластивих функцій. Усі розуміють, що потрібно посилити контррозвідувальну складову, оптимізувати ресурси і підвищити професійність працівників спецслужби. Однак, на практиці, після приходу до влади, жоден президент не хотів змінювати СБУ, у якій часто вбачали зручний інструмент впливу на політичних та економічних опонентів.
Цікавим є досвід Норвегії, яким поділився Мікаель Тетчнер, віце-голова комітету із закордонних справ та безпеки парламенту королівства, в рамках Тижня парламентського нагляду за сектором безпеки і оборони. Як виявилося, навіть у країні, яка посідає перше місце у Рейтингу демократії 2020, довелося посилювати контроль парламенту над спецслужбами, бо цей контроль був недостатньо ефективним. Не так давно там був гучний скандал із незаконним спостереженням за громадянами. Після цього скандалу, в країні суттєво покращили профільне законодавство, щоб посилити роль парламенту з нагляду над місцевою службою безпеки. Тепер ця служба ще частіше і детальніше звітує перед парламентом.
В Україні ж голова СБУ зобов’язаний звітувати перед Верховною Радою лише раз на рік, і його звіт є досить формальним. Ситуацію міг би змінити законопроєкт №3196-д, що дав старт реформі спецслужби. Він містить понад сотню сторінок та вносить зміни до 35-ти діючих законів, які, зокрема, регулюють і питання парламентського нагляду за діяльністю Служби безпеки, регулюють окремі аспекти національної безпеки, включно з парламентським наглядом за діяльністю Служби безпеки.