Повернутись до новин
11 листопада, 2021
Стать не може бути критерієм для призначення міністром оборони

Нещодавно Голова фракції Слуга Народу Давид Арахамія заявив, що українське суспільство не готове до того, щоб Міністерство оборони очолювала жінка. На його думку, якби це була б жінка, то “сказали б: “війна на дворі, а ви жінку ставите”. Нагадаємо, що одним із кандидатів на посаду міністра оборони була тоді ще депутатка Ірина Верещук.

Це твердження Арахамії викликало у суспільстві значний резонанс. Серед тих, хто розкритикував таку позицію, - депутати, правозахисники, медіа та громадські активісти.

Ми у НАКО переконані, що критеріями для відбору і призначення на керівні посади в Україні мають бути професіоналізм, досвід та незаплямована корупцією репутація, а не статева ознака. 

А доки в Україні існує упередження щодо жінок в керівництві оборонних відомств,  в країнах-членах НАТО жінки вже успішно займають такі посади. Приміром, у Франції з 2017 року Міністерство оборони очолює  Флоранс Парлі, у якої є досвід роботи на керівних посадах у приватних компаніях. У Німеччині з 2019 року таким відомством керує Аннеґрет Крамп-Карренбауер, у якої є значний досвід у політиці. У Бельгії міністеркою оборони торік стала колишня радіоведуча і журналістка Людівін Дедондер. Є й інші приклади, коли на чолі оборонних відомств стоять саме жінки.

При цьому в Україні із початком війни кількість жінок у Збройних Силах постійно зростає. Сьогодні в українській армії працює 56 тис жінок, з яких 31 тис - це військовослужбовиці. 

Оскільки 15% особового складу Збройних Сил України - це жінки, НАКО наполягає на тому, що потрібно не лише збільшувати представництво жінок в армії, але і доступ жінок до прийняття рішень. Зокрема, це передбачено резолюцією Ради Безпеки ООН “Жінки, мир, безпека”, підписантом якої є Україна. 

НАКО закликає народних депутатів України та представників інших органів влади сприяти рівноправ’ю жінок і чоловіків в армії не лише на папері, а й на практиці.