Повернутись до новин
18 жовтня, 2019
«Укроборонпром» – експериментальний майданчик, що стане рушієм економіки завтра, – Генеральний секретар НАКО Олена Трегуб
Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) вже понад три роки ефективно моніторить ситуацію у Збройних Силах та ОПК. Мета його роботи — виявлення та нівелювання корупційних ризиків. Особливо багато уваги було приділено Державному концерну «Укроборонпром». Що нині відбувається у флагмані вітчизняної оборонки, генсек НАКО Олена Трегуб розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для АрміїInform.

Страсті передісторії: про перепони до аудиту в особах та без суб’єктиву

— Пані Олено, нинішній інформаційний простір переповнений повідомленнями про проведення міжнародного аудиту в «Укроборонпромі», однак мало хто знає, що НАКО воював за нього декілька років поспіль…
Попри абсолютну логіку ідеї проведення міжнародного аудиту в «Укроборонпромі», її послідовно гальмували протягом двох років, при чому вище керівництво держави
— Так, ми почали лобіювати аудит у концерні більш як два роки тому. Це завдання ми як частина Іnternational Transparency поставили перед собою практично відразу, коли у наше поле зору потрапив «Укроборонпром». Адже з’ясувалося: тут міжнародного незалежного аудиту не проводили жодного разу. В інший спосіб змінити цього корумпованого «монстра» з токсичною репутацією було неможливо. Аудит мав показати, наскільки в концерні збережено документацію фінансової звітності, як побудовано облік загалом. Однак, попри абсолютну логіку цієї ідеї, її послідовно гальмували два роки, причому вище керівництво держави. НАКО постійно давали обіцянки, що аудит ось-ось розпочнеться. Однак віз не рушав з місця. Ми вели переписку з Президентом Петром Порошенком, спілкувалися з головою Наглядової ради «Укроборонпрому» Михайлом Згуровським, з гендиректором Павлом Букіним, а перед цим — Романом Романовим. Усі обіцяли і не зробили. І ось прийшла нова влада, і процес стартував дуже швидко. — На цей час, вочевидь, уже була здійснена якась підготовча робота? — Так, наші експерти спільно з американськими консультантами, представниками тендерного комітету концерну швидко опрацювали технічне завдання влітку 2018-го. Допомагали переписувати все ми — зовнішні експерти. Нібито «Укроборонпром» не міг сам це зробити на той час…
Аудиторські компанії великої четвірки не бажали брати участь у тендері на аудит українського оборонного концерну, бо вбачали у цьому для себе чимало ризиків. Починаючи з того, чи заплатить їм наша держава за цю роботу
Окрім небажання влади, доволі несподівано зіткнулися з іншою перепоною: міжнародні компаніїне бажали брати участь у тендері на аудит «Укроборонпрому». Бачили у цьому певні ризики. Починаючи з того, чи заплатить їм держава за роботу? Словом, першу скрипку грала недовіра до України як держави. Ми переконували, що Іnternational Transparency буде завжди поруч, а осередок материнської організації НАКО — «Трансперенсі оборона і безпека» — функціонує в Лондоні… Гарантували і доступ до публічного майданчика, нашу участь як моніторингової організації, зрештою, прозору та публічну підтримку посольства США, яке теж допомагало. І нарешті вдалося! Погодилися три компанії. Так з’явився мінімально допустимий конкурс. Після президентських виборів оголосили відкриті торги. Перемогла аудиторська компанія великої четвірки Baker Tilly Ukraine. 1 жовтня новий гендиректор «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус підписав із нею контракт.

Турборежим нової команди «Укроборонпрому»

— Наскільки швидко, за вашою оцінкою, нова команда запустила процес? Чи є застороги у НАКО як головного громадського контролера? — Вони спрацювали надзвичайно швидко. Адже перед тим, як провести торги, слід було вирішити низку технічних проблем, пов’язаних передусім із закупівельною процедурою аудиту на ProZorro і правками до техзавдання. Щоб продемонструвати швидкість руху, наведу приклад. НАКО як посередник просив у колишнього керівництва концерну довідку для міжнародних аудиторів — потенційних учасників тендеру — про кількість підприємств концерну, їхні активи, обороти, чистий дохід. Тобто базову фінансову інформацію. Аудитори хотіли бачити обсяг робіт, аби зіставити його із запропонованими коштами і остаточно вирішити, подаватися чи ні на конкурс. НАКО склав лист із відповідним запитом. Однак, попри те, що тодішній голова Наглядової ради пан Згуровський наклав позитивну резолюцію, і обіцянки директора «Укроборонпрому» пана Букіна, ми нічого не дочекалися. Коли головою Наглядової ради став Айварас Абромавичус, знову звернулися з цим питанням і наступного дня отримали необхідну інформацію на електронну пошту. Різниця відчутна: один день — один рік… — Свого часу НАКО доклав багато зусиль до формування Наглядової ради концерну. Яке значення цього колегіального інституту? — Понад 2 роки ми наполягали, щоб Рада була і працювала. У різні періоди її то запускали, то призупиняли. Тримали в режимі ручного регулювання. Тому НАКО наполягав на її функціональності. Це важливо тому, що без неї неможливий міжнародний аудит. Однак про це пізніше. Нині, як відомо, Президент України оперативно відновив працездатність Ради, призначивши нових членів (Андрія Єрмака, Ігоря Смілянського та Юрія Вітренка) замість вибулих. У Раді є Ентоні Тетер, ексочільник державної агенції США з інноваційних розробок у сфері оборони ДАРПА. Він представляє квоту прем’єра в Наглядовій раді. — Цікаво, ці посади оплачувані чи на громадських засадах? І який світовий досвід у цьому питанні? — Це теж важливо. Нині члени ради не отримують жодної грошової винагороди. І це неправильно. НАКО наполягає, щоб цю ситуацію змінити. На Заході це абсолютно неприйнятно. Члени Наглядової ради мають реально працювати, отримуючи компенсацію. Якщо це громадські засади, то рада буде штучною, неповноцінною. У попередні роки її створювали, аби такі організація, як наша, могли сказати: «Ну добре, хоча б так». Нині і в керівництва держави, і в «Укроборонпромі» є воля довести функціонал Наглядової ради до усталеного міжнародного стандарту. Для цього слід унести зміни до законодавства, які дадуть їй більше повноважень, зроблять її оплачуваною і введуть незалежних членів, відібраних незалежно, за меритократичними принципами. І рекомендації Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Європи, і наші завжди у тому, щоб незалежних членів було більше, ніж призначених за квотами державних інститутів. Нині, до речі, обговорюється розширення Наглядової ради «Укроборонпрому» до 7 осіб, з яких 4 можуть бути незалежними.

Чому вигідний міжнародний аудит «Укроборонпрому»

— Чи ввійдуть до цього колегіального органу представники НАКО? — Ні. Ми беремо участь у засіданнях ради як незалежний спостерігач. Окрім цього, НАКО запросили в аудиторський комітет, який створюють при Наглядовій раді. Саме тому, говорячи про аудит, я так докладно розповідаю про цю раду. Аудит (за стандартами корпоративного управління ОЕСР) без аудиторського комітету неможливий. Зі свого боку аудиторський комітет слід створити тільки на рівні Наглядової ради. Є рада, комітет, дотримання стандартів, міжнародний аудит. І навпаки… Комітет спостерігатиме за ходом аудиту, впровадженням його рекомендацій у процесі, адже прогнозна тривалість аудиту від 6 до 8 місяців. — Нині «Укроборонпром» активно оновлює команду… — Так, і не лише менеджменту концерну, а й підприємств. Зокрема оголошено конкурси на директорів Житомирського бронетанкового заводу і «Зорі» – «Машпроект». НАКО й інші антикорупційні організації запрошено до участі в номінаційному комітеті, на якому проводитимуть співбесіди з кандидатами на ці вакантні посади. Ми допоможемо перевірити їхніE-декларації, дотичність до корупційних справ. — Міжнародний аудит «Укроборонпрому» розпочався. Які вигоди він принесе підприємству, Збройним Силам, державі загалом? — «Укроборонпром» має дві цілі. Перша — забезпечити Збройні Сили, друга — нарощення експорту озброєння. Щоб досягти їх, необхідно стати успішним бізнесом. І це питання не тільки до концерну, а й до економіки країни. Якщо більша частина підприємств, що перебувають під парасолем «Укроборонпрому», стануть успішними, вони зможуть стати рушіями нашої економіки, українських інновацій. Адже це дуже перспективний сектор.
Якщо «Укроборонпром» спроможеться і проведе міжнародний аудит, до нього у світі ставитимуться як до компанії, з якою можна працювати
Щоб зробити економічний прорив, потрібні закордонні інвестиції, спільні проєкти та компанії. На жаль, усередині країни грошей немає. І тут значення міжнародного аудиту справді суперважливе. Якби, приміром, його провела державна аудиторська служба, за кордоном це довіри не викликало б. Бо у великих міжнародних компаній усталені правила роботи. Якщо «Укроборонпром» жодного разу не проходив незалежний аудит, це означає лиш одне: з ним ніхто з інвесторів не матиме справу. Непрозорість — знак з абсолютним мінусом. Але якщо концерн спроможеться й проведе міжнародний аудит, до нього у світі ставитимуться як до компанії, з якою можна працювати. — Дехто попереджає про шкідливість надмірної відкритості в оборонній промисловості. Чи не призведе це до витоку таємної інформації? — Це питання обговорювали щонайменше рік. Слід розуміти, що аудитор вимагає лише фінансову інформацію, необхідну для аудиту. Якісь технічні дані поза його компетенцією. Навіть якщо йтиметься про фінрозрахунки з якихось таємних речей, буде складено запит з відповідними поясненнями. Тобто все контролюватиметься. З аудиторами буде підписано особливу форму контракту. Частині аудиторів — громадянам України — нададуть доступ до держтаємниці. — У світлі корупційних скандалів навколо концерну суспільство очікує того, чи зрештою виявиться, хто і скільки крав на оборонці. Чи знайдемо відповідь? — Так, ці очікування є, і не тільки серед пересічних громадян. Зокрема експрезидент Петро Порошенко, коли перед виборами ставила йому питання під час телепрограми: коли ж почнеться міжнародний аудит та яка його позиція щодо діяльності Гладковського, відповів нестандартно. Мовляв, ви не поспішайте з його оцінкою, нехай спочатку закінчиться аудит в «Укроборонпромі», і тоді можна говорити — крав Гладковський чи ні. Насправді це популізм і маніпуляція, бо міжнародний фінансовий аудит не ставить завдання виявити зловживання. Водночас є інша форма — форензик (розслідувальний аудит), під час якого якраз і виявляють зловживання. І нас цілком задовольняє, що нове керівництво «Укроборонпрому» вирішило провести два аудити: міжнародний та форензик. Зокрема по останньому розроблено техзавдання. У цьому процесі ми даватимемо методичні рекомендації, де і як провести фінансові розслідування. Таким чином форензик-аудит стане адекватною відповіддю на запит суспільства. І в майбутньому підприємства, де він пройде, користуватимуться значно більшою довірою й привабливістю при проведенні корпоратизації та залученні іноземних інвестицій. Зрозуміло чому: подвійний ефект фінансового та розслідувального аудитів максимально почистить ймовірні авгієві стайні.

Зазирнути за горизонт: ризики і перспективи

— Чи зміняться завдання НАКО в контексті реформ у сфері оборони?
Нині ми бачимо конкретний запит від «Укроборонпрому» і Міноборони на впровадження у життя наданих нами раніше антикорупційних рекомендацій
— Так. Раніше ми моніторили різні сфери оборонного сектору й давали рекомендації середнього рівня конкретики щодо усунення корупційних ризиків. Проводили адвокаційні компанії. Практично до цього і зводилася вся робота. Нині зусилля влади кардинально змінилися. Ми бачимо конкретний запит від «Укроборонпрому» і від Міноборони, Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки на впровадження в життя конкретних реформаторських кроків і наданих раніше нами рекомендацій. Від НАКО хочуть послідовних алгоритмів дій, експертиз, процедур, законодавчих актів… Разом з іншими антикорупційними організаціями ми стоїмо перед викликом, як переорієнтуватися і повніше відповісти на ті запити, що відкрилися,в короткому вікні можливостей. — Чому вважаєте, що ці зміни ненадовго? — Не зовсім так. Упевнена: через 6 місяців темп реформ уповільниться, і якщо не реалізувати низку інституційних речей якнайшвидше, позитивного прориву не відбудеться. Зокрема йдеться про зміну законів «Про державну таємницю», «Про оборонне державне замовлення». А ще слід провести два типи аудитів, здійснити в «Укроборонпромі» реформу спецекспортерів, утілити політику розподілу активів (triage) та запустити корпоратизицію. Звісно, низка підприємств ніколи не стануть акціонерними (зокрема ті, що мають стратегічне значення для держави), однак є й інші, що будуть ефективнішими в розподілі акцій між державним і приватним власниками. Адже відомо, що чимало підприємств свідомо доводили до стану банкрутства, аби потім їх продати. Інші лишались у держвласності попри те, що мають сумнівну цінність для нацбезпеки. Нині є намагання провести реформи, осторонь яких не стоятимемо. Безумовно, ми зберігаємо незалежність, але і намагаємося конструктивно залучатися у процес. Це унікальний час утілення рішень, які матимуть реальні наслідки для країни. — Дякую за розмову. Інтерв’ю вів Руслан Ткачук, АрміяInform