Повернутись до новин
27 грудня, 2022
Як Україна долає сексизм і упередження до жінок в армії?

Зараз на передовій знаходиться 5000 захисниць, які боронять наш спокій разом із чоловіками. Втім й надалі залишаються ті, хто наполягає, мовляв, “жінкам там не місце”.  Ми в НАКО активно слідкуємо за такими історіями. Вони різні: засмучуючі, обнадійливі та суперечливі. 

Тож чи правда, що “блакитний лише для хлопчиків, а служба в армії - тільки для чоловіків”? Наскільки змінилося українське суспільство у сприйнятті жінок в армії? Та до чого тут генерал Залужний?

“Водії, медики, військовослужбовці та…жінки”?

Не секрет, що жінки постійно стикаються з сексизмом, упередженим ставленням чи стереотипами типу: “Якщо ти жінка у військовій частині — ти замітаєш плац”

Про це військовослужбовиці розповідають в соцмережах, подкастах і просто кричать: ”так бути не має”. До прикладу, на YouTube каналі “Феміністична майстерня”  дівчата поділилися своїм досвідом:

«Коли жінка просить чогось більшого чи висловлює обурення умовами, то чоловіки кажуть «А, ну це жінка, зрозуміло». Коли таку саму риторику обирає чоловік, вони просто «Це якийсь дурник», нема такого сексизму. Я помітила, що щоб отримати нормальне ставлення від чоловіків, жінці треба зробити в десять разів більше, ніж чоловікові»

Також дівчата розповідають як стикнулися зі ставленням до жіночих потреб, як до чогось, що треба приховувати чи то пак, навіть соромитися:

«Був чат з волонтерами і від нашого підрозділу пішов такий величенький список потреб. Пані волонтерка пише: «Ви що, приберіть з середини списку жіночі труси, це як — у військовому підрозділі в списку потреб жіночі труси! Ви що! Як я цей список буду поважним людям відправляти?! Приберіть. Або зробіть інший, окремий». А їй пишуть: «А що, українські бійчині настільки суворі, що їм не потрібна білизна?»

Врешті-решт, українська армія дорівнює українському народу. Відтак чим більше змін відбудеться всередині суспільства, тим швидше зміняться Збройні Сили. І попри те, що за 9 років Україна не стояла на місці, жінки досі залишаються незахищеною ланкою у війську. Патріархальний лад в суспільстві нашаровується на бюрократію та закритість в армії.

Про таке ставлення говорить парамедикиня та розвідниця ВМС ЗС Ярина Чорногуз:

“Коли жінка приходить в армію, насамперед випробовують, чи готова вона прийняти роль жінки в патріархальному сенсі: відгороджують від тяжкої роботи, кажуть «не тягай, ми за тебе понесемо, тобі ще народжувати». Якщо ти жорстко реагуєш, тоді це з часом мине. Є жінки, які це приймають, і вони роблять гірше і собі, і решті дівчат.”

Зміни починаються з видимості

Збройні Сили України багато в чому змінилися за останні роки. Поштовхом до цього стала анексія Криму й агресія росії на сході України. А оскільки до ЗСУ стали більш відкритими до жінок, зміни певним чином торкнулися і боротьби з сексизмом.

Про це говорять і самі бійчині: “ Очевидно, є тенденція, що жінку більше сприймають. Це вже звичне явище у військових лавах. Раніше, до 2014 року, це взагалі було щось немислиме. Але кожна жінка, яка хоче потрапити на бойову посаду, досі проходить шлях перепон і боротьби з сексизмом.”

Жінка у війську також поступово стає нормою і в медіа. Приміром у 2021 році Інститут масової інформації провів аналіз і виявив, що: “медіа згадки про жінок-військовослужбовиць трапляються в край рідко - до 5% від загальної кількості матеріалів. У той же час, згадки про чоловіків-військовослужбовців трапляються практично в кожному матеріалі.” 

Зараз же медіа активно підкреслюють ролі і значимість жінок в Збройних Силах. Кількість таких матеріалів значно зросла, а моніторинг показує, що вислови ”слабка/прекрасна стать” більше не вживаються.

 

Наряду з цим відбуваються і, здавалося б, незначні, суто символічні зрушення. Це й змінення назви Дня Захисника України на День Захисників та Захисниць. Це також і вечірні звернення Президента Зеленського, де він звертається не лише до захисників, але й до захисниць. Саме вживання фемінітивів стало позитивною традицією, даючи більшу видимість жінкам у секторі безпеки і оборони.

Зрештою, і 8 березня нині стало святом не “слабкої статі” і “захисту дівчат”, а днем боротьби за права жінок. При чому таку тенденцію підтримують і державні органи у своїй офіційні комунікації.


Залізний генерал на захисті рівноправʼя

Гендерну рівність у війську підтримує і Головнокомандувач ЗСУ Залужний. Ще до повномасштабного вторгнення генерал підкреслював важливість рівноправʼя жінок і чоловіків в армії. Зрештою, гендерна рівність - це один із стандартів НАТО наряду з повагою до прав людини. 

“Прийшовши на цю посаду, я визначив пріоритетом своєї діяльності зміну ставлення всередині військових колективів. <… > У здорових колективах панує довіра, взаємодопомога і підтримка, чоловіки і жінки почувається комфортно і безпечно”. Головнокомандувач наголошував на таких досягненнях гендерної рівності в армії як рівний доступ жінок до військової освіти і їхні можливості професійного розвитку наряду з чоловіками. Втім Залужний також звернув увагу й на наявність проблем, над подоланням яких Збройні Сили України працюють й досі. Він підкреслив, що позитивні зрушення у війську починаються передусім з ментальних змін. 

Повномасштабне вторгнення не стало на заваді еволюції української армії. “Сучасні Збройні Сили долають не тільки ворога, а й стереотипи, зокрема про те, що "жінки на кораблі — до біди": досвід показує що це лише упередження.” Про це написав Головнокомандувач, поділившись відео про Анастасію, старшину команди звʼязку, яка з 2022 року служить на кораблі.

Генерал також дякував жінкам у лавах ЗСУ за їхню віддану працю: "Тисячі жінок, які сьогодні служать і працюють у Збройних Силах України, роблять неоціненний внесок у захист нашої держави. Повага і вдячність кожній із них"

Залужний вірить в українську армію без дискримінації за будь-якою ознакою. І це надзвичайно важливий сигнал для нашого суспільства. Головнокомандувач не тільки підкреслює видимість жінок у секторі безпеки і оборони, але й своїм прикладом демонструє цінності нової української армії, що мають панувати всередині військових колективів. 

Резолюція ООН 1325 - дорожня карта змін

Україна потребує чітко визначених пріоритетів і плану щодо досягнення рівності прав чоловіків та жінок в армії. Це, передусім, Резолюція Радбезу ООН №1325 та відповідні плани дій, ухвалені урядом й деталізовані Міністерством оборони.

Завдань і пріоритетних заходів багато. Приміром, поміж усього йдеться про розширення участі жінок у прийнятті рішень й постконфліктне відновлення України. І експертне середовище наряду з громадянським суспільством готові долучатися і допомогати державі втілювати Резолюцію в життя.

Втім незважаючи на великий спектр задач, Україна все одно робить великі кроки на шляху до гендерної рівності в армії. Навіть під час війни. Ці кроки різні: символічні, інституційні, ментальні. Втім вони є. Звісно, попереду також багато викликів. Але навіть попри наявність проблем, українська армія вже істотно відрізняється від армії держави-терориста. Збройні Сили України - це про гідність і повагу до гідності інших. І цим безперечно не може похизуватися армія країни-агресора, в якій українським військовополоненим голили голови заради приниження.